З глибоким сумом сповіщаємо, що 17.03.2025 р передчасно обірвалося життя нашого колеги, викладача, кандидата юридичних наук, заступника директора з науково-методичної роботи Лопохи Василя Васильовича.
Впродовж свого професійного шляху він незмінно поєднував глибоку повагу до юриспруденції, турботу про людей та щиру любов до справедливості. Його професійний шлях був сповнений кропіткою працею, яскравими взлетами та щирим прагненням змінювати світ навколо. Народився Василь Васильович 7 січня 1976 року в с. Граддя Маневицького району Волинської області. Після завершення загальноосвітньої школи № 2 I-II ступенів смт Маневичі навчався у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, де здобув освіту юриста. У 1997 році розпочав свою трудову діяльність в органах прокуратури Волинської області на посаді помічника прокурора Маневицького району, в жовтні 2000 року його було призначено прокурором відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Волинської області. З лютого 2003 по липень 2010 рр. Василь Васильович працював заступником прокурора Луцького району Волинської області, а з липня 2010 по листопад 2011 рр. – прокурором Луцького району. У листопаді 2011 р. його було призначено Ковельським міжрайонним прокурором Волинської області. У 2018 році Василь Васильович прийняв рішення розпочати новий етап у своєму професійному житті – обрав шлях наставника, аби передавати свій практичний досвід і глибокі знання у галузі правознавства молодому поколінню. Саме тоді він розпочав свою викладацьку діяльність у Волинському інституті імені В’ячеслава Липинського ПрАТ «ВНЗ «МАУП».
Як юрист-практик і викладач, він поєднував глибокі знання, практичний досвід та щиру турботу про студентів. Для них він був не лише наставником, а й другом – веселим, дотепним, завжди відкритим до розмови, з влучним словом і щирою усмішкою. Його лекції запам’ятовувалися не тільки змістом, а й живим словом та легкістю подачі. Серед колег він був опорою – мудрим, розсудливим, з тонким почуттям гумору й вмінням підійти до кожного по-особливому. Його авторитет був заслуженим, а повага – щирою.
Його передчасний відхід – болюча втрата для всієї академічної спільноти Інституту. Світла пам’ять про Василя Васильовича залишитися в наших серцях назавжди.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким!